Нічого в світі вічного немає,

                                                                             Усе колись з’являється й зникає,

                                                                                 Це знають всі, і це не зміниться ніколи.

                                                                                         Лише одне є вічне – шлях до школи

Кожна людина приходить на цю землю зі своєю місією. Я зробила свій вибір,я стала вчителем. Як же швидко летить час. Здається зовсім недавно, юна і схвильована . прийшла до ЗОШ № 5 м. Славути у ролі вчительки. В руках диплом по закінченню ХДУ, в очах - вогонь, у душі – любов до дітей і бажання працювати. Справді тільки у ролі, бо від отримання диплома до вчителя пройшла довгий шлях. І ось уже 18 років я працюю у школі.

Всім відома народна мудрість: людина повинна побудувати будинок,посадити дерево та виховати дитину.

Кожного дня ми будуємо наш спільний дім ім’я якому школа, будинок в якому я кожного дня зустрічаю своїх дітей,своїх учнів. Осмислюючи свій педагогічний досвід я хочу представити його вам символічно у вигляді дерева.

З чого все починається: з зерна посадженого творцем. Мені пощастило - моє зерно потрапило у благодатний грунт.

Пройшов час з зерна пробився пагін, який переріс у міцний стовбур, моє професійне кредо, справжню насолоду пізнання.

А що далі зі стовбура виходять 3 гілки: 3 основи моєї педагогічної концепції.

1.Інноваційний підхід до освіти, сучасні педагогічні технології та особистість учителя. Чи є мій досвід інноваційним? Я вважаю,що ні?

Але опрацювавши новий  Державний стандарт базової та повної середньої освіти, зрозуміла,  що змінилися підходи до навчання,  мета  географічної освіти

Тому свої завдання  як вчителя бачу в тому , щоб

підготувати соціально активну особистість: творчу, толерантну, здатна до самостійного життєвого самовизначення й само творення, компетентну в багатьох сферах власної життєдіяльності.          

Це спонукали мене обрати тему  педагогічного досвіду, яким я хочу поділитися  :  Навчально-дослідницька діяльність учнів на уроках географії як один із методів формування ключових компетентностей

 Інноваційна значущість досвіду полягає в системному підході до організації вчителем дослідницької діяльності, що поєднує всі її ланки, форми, методи, прийоми, проходить крізь усі етапи, спрямовуючись на формування ключових компетентностей школяра.

Як навчати? Як створити компетентну особистість? Навчати всіх чи навчати кожного?

 Я переконана, що шлях формування в учнів інтересу до науково-дослідницької роботи лежить :

через спостереження за об”єктами живої природи

експеримент під час виконання практичних робіт

дослідження джерел інформації

використання ІКТ під час створення презентації

залучення до участі у Всеукраїнських, обласних природничих конкурсах.

 Прикладом продовження дослідницької роботи в позакласній діяльності може служити робота на географічному майданчику. Пошуково дослідницькі експедиції пов’язані з вивченням грунтів, впливом меліорації на ландшафти Славутського району.

 Мій педагогічний досвід засвідчує, що зберегти природну цікавість учнів можна тільки дослідницькою діяльністю. Як це зробити- поетапно і кроками.

   1крок- це  проведення спостережень учнями 6 класів.

Другий крок – експеримент, дослідження, які поступово стають основою для формування предметних і ключових компетентностей  учнів 7-8 кл.

    Якщо дитина навчилася досліджувати то наступний третій крок починається із залучення учнів  8-9 класів до проектної діяльності.

Вищою формою дослідницької роботи є творча (наукова), що здійснюється учнями 10-11 класів, старша школа це школа наукознавства, де учні приймають участь в МАН, наукових конкурсах різного рівня .

Друга гілка –педагогічні технології. Я віддаю перевагу дослідницькому методу та діяльнісному підходу при цьому використовую проектну, ІКТ, ігрову технології та технологіюпроблемного навчання.

Мої учні проводять дослідження через ситуативно - рольові ігри, розв’язування географічних задач, словниково –номенклатурна робота, аналіз навчальної, інформації, картографічні тренінги, творчі лабораторії, дебати, уроки - проблемні лекції, уроки - диспути, семінари, конференції.

Мої  учні легко дають відповіді на класичні питання педагогіки: «що я роблю?», «яким чином?», «навіщо це мені потрібно?», «що я відчуваю під час ведення дослідження?» Фактично це і є емоційно-ціннісна складова ключових компетентностей особи.

    Дуже важливою складовою моєї концепції є моя особистість, як вчителя. Кожним своїм вчинком, словом, дією, я намагаюся розвивати компетентності: загальнокультурну, вміння вчитися, комунікативну, ІКТ, здоровязбережувану, громадянську, підприємницьку

Росло дерево і разом з ним росла я як вчитель. Щоденна спільна праця була наповнена яскравими враженнями і моє дерево зацвіло. Пройшов час і на ньому з’явилися плоди: учні, що вступили на географічні факультети, переможці обл.   олімпіад та конкурсів, але головним своїм досягненням я вважаю той інтерес, що вони проявляють до вивчення предмету географія.

На моєму дереві багато місця, а значити воно буде цвісти будуть нові плоди і кожен мій учень в майбутньому виростить своє дерево і наша земля перетвориться у прекрасний квітучій сад.